Щоб повернути віру в людей: Лілія Камалієва про свою роль у Карітас Коломия
Лілія Камалієва працює в Карітасі від 2017-го. У 2014-му вона із сім’єю переїхала до Коломиї з Антрацита Луганської області.
У Карітасі Ліля почала працювати асистенткою родини для переселенців у проєкті, який допомагав їм адаптуватися до нового міста та інтегруватися в громаду. У рамках цього проєкту переселенців знайомили з місцевими жителями, влаштовували для них спільні зустрічі, екскурсії, проводили заняття для дітей. Ліля каже, що тоді вона й продовжила знайомство з містом і цей досвід став для неї терапевтичним.
Після завершення проєкту Лілія вирішила залишитися у Карітасі, тут змінила чимало ролей. Вона волонтерила, працювала з людьми з обмеженими можливостями, була секретаркою.
У ролі секретарки Ліля почала писати дописи на своєму фейсбуці під тегом #нотаткисекретарки з історіями людей, які отримували допомогу в Карітасі. Усе почалося з історії Ігоря.
“Я, як секретар, опікувалася Благодійною їдальнею. Я усіх знала їх поіменно, майже усіх історії знала. Про Ігоря мені захотілося написати. Це така цікава людина, відвідувач благодійної їдальні… У нього діагноз, з психікою пов’язаний. Взагалі, по життю він такий добрий, людина-душа, але самостійно він не може себе забезпечувати через свій діагноз. І якось в розмові він мені пожалівся, що він не довіряє людям, що його всі ображають, не дивлячись на те, що йому там 50 з чимось років….Ну він, як доросла людина. І оце мене зачепило і я захотіла повернути йому віру в людей. І тоді написала про нього і попросила грошей на одяг. І люди так активно відгукнулися, що люди і скидали гроші, і привозили одяг в Карітас і з цього почалося…
Кошти ще залишилися і ми йому влаштували поїздку… Ось не пам’ятаю в яке місце, у якийсь монастир. І він сам поїхав, не зважаючи на те, що він зазвичай обирав сидіти вдома”.
Під тегом #нотаткисекретарки вийшло ще багато цікавих історій, а ще під ним Ліля також розповідала про свої пригоди в Карітас Коломия.
Через емоційне вигорання на певний час жінка залишила роботу в Карітасі, однак 26 лютого як волонтерка від Карітас Коломиї уже допомагала з поселенням людей, які прибули до нашого міста. Вона видавала їм продуктові набори і просто спілкувалася, підтримувала морально, а за потреби, просто мовчала. Найчастіше це було найвлучнішим і Ліля, як людина, якій свого часу довелося релакуватися, розуміла, як підтримати і допомогти.
А невдовзі виникла потреба у соціальному працівнику при хабі в Яремче від Карітас Коломиї. І саме у день народження Лілі запропонували роботу на цій посаді. Там вона видавала нашим гостям із територій, де тривають активні бойові дії, продуктові та гігієнічні набори та інші необхідні речі. Згодом Ліля допомагала з відкриттям хабу у Ворохті, а нещодавно повернулася в офіс Карітас Коломиї. Тепер вона займається логістикою роботи хабів, комунікує з керівниками, підтримує їх психологічно.
Ліля залишається у Карітас Коломиї, бо відчуває потребу поділитися своїм досвідом як людина, яка виконувала різні ролі в благодійному фонді, і як людина, яка пережила релокацію. Ліля хоче відправитися у Східну частину України, бо відчуває потребу допомогти саме там, однак поки обставини цьому не сприяють.
“Для мене Карітас — це історія про повагу та милосердя”, — з теплом в голосі та любов’ю в очах підсумовує Ліля.
