“Волонтерство — це не тільки те, що ти віддаєш, але й те, що отримуєш”
Сьогодні, у Міжнародний день волонтера, Карітас Коломия розпочинає серію матеріалів присвячених цим неймовірним людям, які роблять наш світ кращим.
Віталій Бірчак — підприємець, поет і громадський діяч. Свою волонтерську діяльність він розпочав, коли став головою Молодіжної ради Коломиї. А потім сталась прикра подія, яка дала поштовх творити добрі справи з подвійною силою.
“У 2016 році на рак захворіла дуже хороша людина, Андрій Коник. Вся наша компанія згуртувалась, щоб врятувати його. Спочатку ми допомагали просто як група людей, але коли почали залучати великі суми, зрозуміли, що потрібно виходити на новий рівень. Так на світ і з’явилась БО “БФ “Коник Хелп”, – згадує Віталій.
Команда “Коник Хелп” докладала всіх зусиль, щоб допомогти Андрію. До акції долучились бізнесмени та лідери думок. І ніби все йшло добре, але, на жаль, у 2017 році в Андрія Коника стався рецидив, після якого він помер.
“Чесно кажучи, смерть Андрія підкосила всю нашу команду. Ми не знали що робити й чи варто продовжувати. Проте, коли після похорону всі зібрались і почали обговорювати подальшу долю нашого фонду, зрозуміли, що Андрій точно хотів, щоб ми продовжували. Так розпочалась нова сторінка “Коник Хелп”, – розповідає наш герой.
Команда фонду, в більшості випадків, на волонтерській основі почала реалізовувати масштабні проєкти. Спочатку це була опіка над онкохворими, а потім “Коник Хелп” почав допомагати й іншим групам населення. Серед найбільших проєктів Благодійного фонду “Коломийська академія розвитку”, “Свідомий бізнес”, “ЛітераТур”. Кожен з них був покликаний допомогти певній категорії населення.
На жаль, через карантинні обмеження і втрату частини команди зараз “Коник Хелп” допомагають не так активно. Вони проводять збір коштів для тих, хто звертається, а також проводять акцію “Фотоконкурс пам’яті Андрія Коника”.
“Завдяки цій акції ми можемо зібрати кошти на потреби наших бенефіціарів та допомогти фотографам-початківцям заявити про себе. Андрій жив за принципом, що потрібно робити лише те, що любиш. Він багато подорожував, був крутим фотографом та музикантом. Так, на жаль, Андрія вже з нами немає, але його справа залишилась і нам щиро хочеться, щоб люди черпали з нього приклад”, – говорить Віталій.
Волонтерство для нього це не тільки те, що ти даєш, але й те, що отримуєш. Він вважає, що попри всі мінуси в цій діяльності є безліч плюсів.
“Основний мінус звісно те, що потрібно жертвувати своїм часом, але потім ти розумієш наскільки багато це може принести комусь користі. У тебе з’являється відчуття, що ти робиш велику справу, яка комусь потрібна. А за ним приходить думка, що твоє життя не даремне й на небі це точно “зарахують”. Ти залишаєш слід у серцях людей, яким ти допоміг. Когось ти просто нагодуєш, а комусь можеш і життя змінити. Я це усвідомив під час однієї поїздки, яку ми організовували для дітей сиріт. Можливо вони й решта людей, яким ми допомагаємо ніколи не дізнались би про Андрія Коника за інших обставин. Але зараз він точно став тим, пам’ять про кого буде жити дуже довго. Він змотивував нас змінити десятки, а то і сотні людських життів на краще. Сподіваюсь таким чином, запуститься величезний ланцюжок добрих: ми допомогли комусь, цей хтось вирішив зробити теж саме для іншої людини й т.д.”, – каже чоловік.
До головних переваг волонтерства він ще відносить безліч нових знайомств, які потім неодмінно стануть у пригоді, та розширення кругозору. Остання, на його погляд, особливо відчувається, коли починається безпосередня комунікація з бенефіціарами.
“Пам’ятаю у рамках акції “Кошик допомоги” ми в часи посту розвозили потребуючим продукти. Я б ніколи не міг подумати, що люди у 21-ому столітті так живуть. Коли ти дивишся в очі тих дітей, розумієш наскільки для них цінні оті прості солодощі. Або ж коли ми мали проєкт з геріатричним пансіонатом. Для його мешканців ми організовували вистави за участі учнів різних шкіл. Літнім людям дуже потрібна увага, тому вони неймовірно раділи приїздам юних акторів, спілкуванню з ними, солодощам чи маленьким подарункам. У такі миті ти усвідомлюєш, для чого ти все це робиш”, – ділиться волонтер.
На думку Віталія, волонтером може бути кожен, головне щире бажання.
“Всі ми маємо якісь таланти від Бога: хтось гарно малює, а у когось є дар до комунікації, деякі можуть повести за собою, а дехто чудово буде виконувати команди лідера. Всі ми різні, але, об’єднавшись, можемо утворити чудову команду, яка разом втілить у життя багато добрих справ”, – зауважує він.
До речі, Віталій багато разів допомагав і Карітас Коломия. Якщо Ви хочете взяти з нього приклад і стати частинкою нашої волонтерської команди, ми з радістю на Вас чекаємо.