Історія волонтерки пані Людмили — приклад того, що добро породжує добро.
Після початку повномасштабного вторгнення, вона була змушена переїхати до нового міста.
“Я з Луганської області, моє рідне місто — Сіверськодонецьк. У 2022 році вимушено переїхала, адже було не спокійно. Спочатку приїхала в Мукачево до знайомих, потім переїхала в Коломию, бо тут спокійно і дешевше житло”, — розповідає жінка.
З її слів, про Карітас дізналася від ВПО, які вже отримали тут допомогу.
“Ми приїхали без нічого і Карітас підставив своє плече”, – додає жінка.
Пані Людмила вирішила, що хоче не лише отримувати допомогу, а й ділитися добром з іншими. Вона приєдналася до волонтерів соціального гардеробу і у свої 70 років допомагає таким самим переселенцям, як і вона.
“Мені запропонували стати волонтером і допомагати людям. А я подумала: “Чому б ні?””, – ділиться волонтерка.
Жінка не тільки допомагає тим, що видає гуманітарну допомогу, а й підтримує добрим словом та власним прикладом надихає інших.
“Волонтерство подарувало мені спілкування з людьми, відволікає мене від думок та самотності”, — ділиться Людмила.
У звʼязку з новим етапом в житті, волонтерка завершує свою діяльність у нашому благодійному фонді. Ми від усієї організації висловлюємо щиру подяку цій неймовірній жінці, яка близько року волонтерила в нашому соціальному гардеробі. Віримо, що в неї все в житті складеться якнайкраще, бо добро вертається сторицею.
Людмила – приклад того, що ніколи не пізно зробити світ кращим!
