Життя подружжя Костинюків – це справжня історія про кохання, відданість і боротьбу з труднощами, які не змогли зламати їхню віру та взаємну підтримку.
Пан Степан народився у 1956 році в мальовничому селі Рудники Снятинського району. Тут пройшло його дитинство: школа, перша робота, сповнене надій юнацьке життя. Він працював різноробочим, і хоча будні здавалися простими, вони були наповнені працею та мріями про щасливе майбутнє.
Та в 2008 році життя несподівано змінилося. Спочатку Степан почав відчувати біль у ногах, а згодом пережив два інсульти, після яких перестав ходити. Відтоді його дні минають у межах чотирьох стін.
“Навіть не пам’ятаю, коли останній раз був на вулиці,” – зітхає Степан.
Доглядає його дружина Оля – жінка, яку він називає своїм янголом. Вони разом із 1991 року, і за цей час любов лише зміцніла.
“Вона для мене – справжній янгол, – каже чоловік із теплом у голосі. – Хоча сама має інвалідність другої групи, але робить для мене все.”
Їхні дні сповнені простих радощів: книги, телевізор, розмови по телефону із сестрою чи зустрічі з племінницею дружини. А ще велику підтримку подружжя отримує від працівників Карітасу, які приносять продукти та допомагають по господарству.
“Люблю борщ і картоплю, – усміхається Степан. – Дружина готує дуже смачно.”
Оля народилася у 1953 році в далекому Сибіру. Її матір вивезли туди в часи репресій, і саме там вона зустріла майбутнього чоловіка. У великій родині було шестеро дітей, Оля – третя. Коли їй виповнилося вісім років, сім’я повернулася в Україну, оселившись у Заболотові.
Навчання в Тернополі, нові знайомства, життєві перипетії – усе це привело Олю до Коломиї, адже вона зустріла свого Степана звідки він і родом. Їхнє знайомство стало початком міцного союзу двох сердець.
“Я ніколи не працювала, бо з дитинства маю інвалідність, – каже Оля. – Але вдома завжди є чим зайнятися: варю, прибираю, доглядаю чоловіка. Це нелегко, але Бог дає мені сили. Я дуже люблю свого Степана.”
Ця історія – про справжню любов, про відданість і силу духу, які допомагають їм боротися з випробуваннями щодня. Попри всі труднощі, їх єднає найголовніше – любов, яка додає сенсу кожному дню.
Працюємо в рамках проєкту «Покращення якості життя людей похилого віку шляхом надання послуг “Догляд вдома”», що реалізується за підтримки Caritas Ukraine і Caritas Österreich
