Кожного тижня Центр Життєстійкості плідно працює та організовує зустрічі для людей, які потребують допомоги та підтримки у такий складний час.
Ділимося активностями за тиждень:
Світло свічки – світло душі
У Дитячому просторі відбувся теплий і надихаючий майстер-клас, присвячений святу Стрітення Господнього. Діти виготовляли особливі свічки з кольорової вощини, наповнюючи їх своїм теплом і добром. Свічки прикрасили сухоцвітами – кожна з них стала унікальним творінням, у яке вкладено часточку дитячої любові й старання.
Нашу світлицю наповнив ніжний запах медової вощини й щирих молитов. Розпочали заняття з короткої молитви, щоб запросити до нашої праці Божу благодать. Ми розповіли дітям про сенс свята Стрітення, яке символізує зустріч людини з Богом – момент, коли світло Божої любові освітлює наше життя.
У цей день ми разом створювали не лише свічки, а й теплі спогади, які зігріють кожного. Бо світло, яке ми запалюємо в наших серцях, має силу змінювати світ навколо.
“Я — світло для світу. Хто йде за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя”
(Йо. 8:12).
Ми провели ще один майстер-клас із виготовлення стрітенської свічки – цього разу для волонтерів та дітей з катехитичного гуртка при нашій парафії Успіння Пресвятої Богородиці. Початок був благословенним: спільна молитва, слова отця — декана Ігор Левицький, який розповів про свято Стрітення, значення освячених свічок та їхню силу у духовному житті християнина.
А далі – диво творіння! Теплі, пахучі аркуші медової вощини у руках учасників перетворювалися на особливі свічки, прикрашені сухоцвітами – такими ж тендітними, як і наша віра, що потребує догляду та плекання. В цей час пані Ірина Антоняк, наша катехитка, ділилася християнськими історіями, що нагадували про світло Христової любові, яке не згасає навіть у найтемніші часи.
Вогник цих свічок ще довго зігріватиме оселі, а разом із ним – і серця, наповнені теплом спільної молитви, праці та віри.
“Світло для праведних веселість, а для нечестивих світильник погасне.” (Прип. 13:9)
день був сповнений тепла, світла і творчості. Завершальним акордом майстер-класів із виготовлення стрітенських свічок стало “Жіноче коло” – особливий простір, де кожна жінка не лише творила, а й наповнювала серце світлом спільності.
Медова вощина в руках перетворювалася на ніжні свічки, і цей процес був схожий на медитацію – неспішний, глибокий, заспокійливий. Ми торкалися вощини – м’якої, податливої, теплої – і в цей момент відчували, як і наші думки набувають легкості, як серце наповнюється миром.
В повітрі плинув аромат меду, а разом із ним – душевні розмови. Ми говорили про сутність свята Стрітення, про символіку свічки, про те, що для кожної з нас означає світло. Світло, яке оберігає. Світло, що веде. Світло, що ніколи не згасає в серцях, наповнених вірою.
Це було не просто заняття – це була подорож до себе, до своїх глибин, до спогадів і мрій. Кожна вкладала у свою свічку не лише вогонь, а й світлі думки, любов, тепло своїх рук.
Атмосфера була сповнена ніжності, щирості, внутрішнього спокою. Ми творили, ділилися, сміялися – і відчували, що цей момент єдності та світла залишиться з нами надовго.
Кольорове світло творчості
В артпросторі відбулося справжнє свято творчості та натхнення! Діти занурилися у світ арттерапії, де головним інструментом стала… кольорова медова вощина.
На відміну від традиційних стрітенських свічок, цього разу ми трішки поекспериментували. Розігріваючи вощину теплим повітрям фена, ми відчували, як вона стає м’якою, податливою, готовою до творчих перетворень. Маленькі долоньки натхненно вирізали формочками різні фігурки – серця, зірочки, кружечки. А потім ми збирали ці деталі докупи, додаючи палички, бантики та дрібні декоративні елементи, створюючи оригінальні мінісвічечки.
Цей процес був не просто майстер-класом, а глибокою арттерапією. Вощина, тепла і пластична, нагадувала, як важливо іноді розм’якшувати свої емоції, дозволяти собі змінюватися, бути гнучкими та відкритими до нового. Діти не просто творили – вони гралися зі світлом, з теплом, зі своєю фантазією.
А найкраще в цьому занятті – те, що в кожній свічці залишилася частинка дитячої радості, легкості та щирості. Їх можна використовувати як декор, як маленький символ світла у домі, як нагадування, що кожен з нас здатен творити щось прекрасне навіть із найпростіших речей.
Підтримка на шаховому турнірі
В Шаховому клубі ім. Сала Флора панувала атмосфера концентрації, наполегливості та жаги до перемоги. Відбувся черговий тур шахового турніру з класики, присвячений 30-річчю Карітас Коломия.
Але перед тим, як юні шахісти сіли за дошки, вони отримали ще один важливий урок — урок життєстійкості. Психолог Центру Життєстійкості Городенківської громади Євген Матвієвський поділився з дітьми важливими думками:
Як мотивувати себе й не здаватися після першої поразки.
Чому навіть найменші кроки ведуть до великої перемоги.
Як долати страхи та невпевненість.
Бо шахи — це не просто гра, це стратегія життя. І як у шаховій партії, так і в житті важливо вміти робити правильні ходи, аналізувати ситуацію і не боятися викликів.
З цими думками юні учасники розпочали свої партії, демонструючи витримку, гострий розум та силу духу. Попереду ще багато цікавих матчів і, звісно, перемог – не тільки на шаховій дошці, а й у житті!
Два арттерапевтичні заняття
«Мій ресурс» для учнів 8-го та 9-го класів Городенківського ліцею №2.
Що ми робили?
Говорили про ресурси – ті джерела, з яких ми черпаємо сили, енергію та натхнення.
Малювали “Дерево ресурсів”, де кожна гілка символізувала важливі речі, що нас підтримують.
Створювали “Карту внутрішньої сили” – малюнки та колажі, що допомагали усвідомити наші опори у житті.
Ділилися теплими словами у вправі “Слово підтримки”, адже інколи навіть проста щира фраза може стати світлом у темряві.
Чому це важливо?
Бо в сучасному світі так легко виснажитися, загубити орієнтири, забути про власні джерела натхнення. А коли знаєш, звідки черпати сили, стає легше йти вперед, долати труднощі та залишатися собою.
Дотик до гармонії: відчувати, чути, творити
В Жіночому просторі наша зустріч торкнулася важливої теми – вміння відчувати партнера, чути і бути почутими. Ми говорили про взаєморозуміння, про глибокий зворотний зв’язок, про те, як важливо не лише висловлювати свої почуття, а й відчувати душу іншого.
Тема виявилася багатошаровою – вона відкрила перед нами багато питань, на які ще належить знайти відповіді. Але найцінніше – це простір довіри, де можна було поділитися своїм досвідом, відчути підтримку і знайти нові грані власного сприйняття стосунків.
А потім – ми занурилися у творчість. Наші руки, сповнені думок і відчуттів, почали творити унікальні прикраси – намисто з вовни. Кожна обирала колір, що відгукувався її душі: ніжні пастельні тони, глибокі смарагдові чи насичені червоні – символи власних почуттів і внутрішнього світу.
Процес валяння вовни став своєрідною медитацією – ми вкладали в намистинки не лише тепло рук, а й свої роздуми, мрії та бажання. У тиші народжувалася краса, а в серцях – спокій і натхнення.
Як навчитися бути опорою для себе?
працівники Центру життєстійкості провели чергову сесію тренінгу “Самодопомога +” для працівників міської ради. У світі, що постійно кидає виклики, так важливо мати внутрішні ресурси, аби долати труднощі та залишатися в рівновазі.
Як впоратися зі стресом, коли здається, що думки не дають спокою?
Що робити, коли важкі спогади “чіпляють” і тягнуть назад?
Як розпізнавати свої емоції, приймати їх і направляти собі на користь?
Разом з учасниками ми шукали відповіді на ці запитання, вчилися “відчіплятися від гачка” тривожних думок та знаходити способи підтримки себе в складних ситуаціях. А найцінніше – ділилися досвідом, говорили відверто та знаходили у спілкуванні підтримку й натхнення.
Ці зустрічі – не просто навчання, а можливість зупинитися, почути себе, знайти сили та впевненість рухатися далі.
Давні символи в дитячій творчості
В нашому артпросторі дітлахи занурилися у світ творчості та гри! Розпочали з веселих активностей, наповнюючи простір сміхом і енергією, а потім взялися за мистецтво – малювання восковими крейдами. Але цього разу не просто малювали, а торкнулися історії.
Дітки створювали загадкові форми – вузлики та косички, які мають особливу символіку. Цей візерунок здавна називають «княжим пирогом», адже його можна знайти в орнаментах Київської Русі. Саме такими переплетіннями прикрашали книжкові мініатюри, різьблення на дереві та інші витвори давнього мистецтва.
Після першого етапу діти вдосконалювали свої роботи фарбами, додаючи глибини, світла та нових відтінків. Це було більше, ніж малювання – це було знайомство з давньою культурою через власну творчість.
Малюємо, творимо, пізнаємо – бо в кожній лінії ховається історія!
Нагадуємо, що ми працюємо у рамках пілотного Проєкту із запровадження надання соціальної послуги з формування життєстійкості від Міністерства соціальної політики України в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативою першої леді Олени Зеленської.
