Локація Добра | Частина 7 | Хаб Карітас Коломия в м. Городенка
Хаб від Карітас Коломиї, який працює у Городенці, знаходиться на території храму Успіння Пресвятої Богородиці. А церква міститься в центрі міста.
Допомогу видають у затишній кімнатці. У коридорі невелика черга, люди тихо спілкуються між собою, на дошці оголошень розміщені правила видачі та соціальні групи, які можуть її отримати.
Хаб у Городенці запрацював на початку березня, до того на парафії активно впроваджувалося соціальне служіння. Тут частували гарячими обідами людей в потребі.
Хаб координувала пані Людмила, одна з доньок настоятеля храму. Наразі на певний період її обов’язки виконує рідна сестра Надія. На початку вторгнення вона із сім’єю приїхала з Києва та довго була волонтеркою при хабі.
“Я тут допомагала. А п’ятницями у нас була арт-терапія, то я допомагала з організацією”, — розповідає Надія.
Щодня допомогу в хабі отримують в середньому 13 сімей. Видають тут, як і в інших хабах від Карітас Коломиї, продуктові набори та воду, засоби гігієни, постільну білизну, підгузки та дитяче харчування.
“Офіційно ми працюємо з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 17:00, а неофіційно я працюю до 9 вечора. Приймаю людей”, — ділиться Надія.
Щоб не було великої черги, створили чат у вайбері, де формують чергу онлайн. На початку були волонтери, але згодом вони повернулися додому, більшість з них були переселенці.
Від початку вторгнення при хабі організовували чимало мистецьких подій, а також майстер-клас із масажу та чаювання для переселенців та місцевих мешканців. І це дуже допомогло відволіктися від жахів війни. Наразі зустрічі припинилися, бо люди, які проводили їх змінили місцепроживання, дехто повернувся додому.
П’ятничні посиденьки дуже допомагали відкритися та познайомитися.
“Людина починає ділитися і плакати. Вони дякували, що можуть відчути тут тепло, полегшення та відволіктися від того, що їм довелося пережити.
Особливо вражають історії про людей, які втратили все”, — ділиться Надія.
А до вторгнення у Городенці при храмі організовували щотижневі посиденьки-чаювання для місцевих. Зустрічі були тематичними, їх поєднували з музичним супроводом. Незабаром планують відновити такий формат зустрічей.
У коридорі хабу черги вже немає. Чекає одна жінка, з нею і знайомлюся.
Валентина Дмитрівна приїхала з Харкова. У Городенці їй подобається, але дуже хоче додому. Вона виїжджала з рідними, але обставини склалися так, що через роботу та здоров’я усіх розкидало по різних містах і жінка тепер залишилася одна в Городенці.
Валентина Дмитрівна втретє отримує допомогу в хабі від Карітасу. Брала продуктові набори та засоби гігієни.
Усі вони планують повернутися додому, а поки обставини не сприяють, зігріваються любов’ю Карітасу та усіх причетних. А ті, своєю чергою, дбають про те, щоб допомога людям в потребі була вчасною та відповідала запиту.
