«Я радію, що тут можна поїсти. І дякую Богові, що є люди, які готують для нас.»
Пані Антоніні 78 років. Її життя від самого дитинства було непростим.
Вона народилася на Івано-Франківщині, але ще маленькою залишилася без батьківської опіки. Дитинство минуло в притулку, інтернаті та будинку для людей з інвалідністю. Згодом переїхала до Коломиї.
Вагітною вона залишилася без житла. Після народження дитини працювала у дитячих садках, де колеги допомагали їй найнеобхіднішим. Та справжнього дому так і не з’явилося.
Вже понад тридцять років пані Антоніна живе у старенькій хатині, яка давно потребує ремонту.
«Все погнило… Але що я вже зроблю?»
Два роки тому вона дізналася про благодійну їдальню Карітас. Тепер кілька разів на тиждень приходить сюди за гарячим обідом.
«Я радію, що тут можна поїсти. І то добре. Дякую Богові, що нам готують.»
Для багатьох із нас гарячий обід – звична річ. Для пані Антоніни – це можливість не залишитися голодною. Вона пригадує, як одного разу через голод їй стало зле просто після богослужіння.
Коли ми запитали, що приносить їй радість сьогодні, вона відповіла просто:
«Я тримаюся…»
У благодійній їдальні щодня зустрічаються люди з непростими долями. Для когось гарячий обід – єдина тепла страва за день. Для когось – шанс пережити ще один день. А для когось – нагадування, що про нього не забули.
Саме завдяки небайдужим людям благодійна їдальня може щодня відкривати свої двері для тих, хто цього найбільше потребує.
Підтримати роботу благодійних їдалень можна за реквізитами:
UA53 305299 0000026004025505749
Кожна пожертва – це не просто гарячий обід. Це підтримка людини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, і нагадування, що вона не залишилася наодинці.
